Цефтрактам пор. д/р-ра д/ин. 1000мг/500мг фл. №1

Порошок для розчину для ін'єкцій Цефтрактам показаний при інфекційно-запальних захворюваннях, викликані чутливими до препарату мікроорганізм

інфекції нижніх відділів дихальних шляхів
• гострий бактеріальний отит середнього вуха ; бруньок та сечовивідних шляхів;
• інфекції кісток та суглобів; тракту);
• бактеріальний менінгіт;
• гонорея; дотримуватись офіційних рекомендацій з антибіотикотерапії та рекомендації з профілактики антибіотикорезистентності. ) 500 мг або 1000 мг та сульбактаму (у вигляді натрієвої солі стерильної) 250 мг або 500 мг відповідно.

  Протипоказання

  • Гіперчутливість до цефтріаксону, сульбактаму, до будь-якого антибіотика цефалоспоринового ряду, до лідокаїну (внутрішньом'язове введення).
  • Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (наприклад, анафілактичних реакцій) до будь-якого іншого типу бета-лактамних антибактеріальних засобів (пеніцилінів, монобактамів, карбапенемів).
  • Захворювання травного тракту в анамнезі, особливо неспецифічний виразковий коліт, ентерит або коліт, пов'язаний із застосуванням антибактеріальних препаратів.
  • Недоношені новонароджені до 41 тижня з урахуванням терміну внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + календарний вік)*.
  • Доношені новонароджені (до 28 днів життя):
    • з гіпербілірубінемією, жовтяницею, гіпоальбумінемією, ацидозом (при цих станах зв'язування білірубіну з білками крові знижується)*;
    • при потребі (або очікується, що буде потреба) внутрішньовенного введення препаратів кальцію або кальційвмісних розчинів через ризик утворення преципітатів цефтріаксону-кальцію в легенях та нирках.

  *У дослідженнях in vitro було показано, що цефтріаксон може витісняти білірубін із зв'язку з альбуміном сироватки крові, що призводить до можливого ризику розвитку білірубінової енцефалопатії у таких пацієнтів. .

  Перед внутрішньом'язовим введенням цефтріаксону/сульбактаму слід обов'язково виключити наявність протипоказань до застосування лідокаїну,якщо його застосовують як розчинник (див. розділ «Особливості застосування», інструкцію з медичного застосування лідокаїну, особливо протипоказання).

  Розчини цефтріаксону/сульбактаму, що містять лідокаїн, ніколи не слід вводити внутрішньовенно.

  Спосіб застосування

  Застосовувати внутрішньовенно або внутрішньом'язово. Перед початком терапії необхідно виключити наявність у пацієнта підвищеної чутливості до антибіотика та лідокаїну (у разі внутрішньом'язового способу введення), зробивши шкірну пробу.

  Добова доза для дорослих та дітей з 12 років становить 1,5-3 г препарату Цефтрактам (1-2 г у перерахунку на цефтріаксон) 1 раз на добу (кожні 24 години). У тяжких випадках або при інфекціях, збудники яких мають знижену чутливість до цефтріаксону, дозу Цефтрактаму можна збільшувати до 6 г (4 г цефтріаксону).

  Особливості застосування

  Вагітні

  У період вагітності, особливо в І триместрі, препарат можна застосовувати, тільки якщо очікувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для плода.

  Діти

  Препарат застосовують у педіатричній практиці.

  Водії

  Пацієнтам слід бути обережними при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

  Передозування

  Симптоми. Існує обмежена інформація про випадки передозування. У разі передозування можливе посилення побічних реакцій.

  Лікування. Слід проводити симптоматичну терапію. Гемодіаліз та перитонеальний діаліз не ефективні. Специфічного антидоту немає.

  Побічні ефекти

  • Інфекції та інвазії: можливий розвиток суперінфекції (вторинні грибкові інфекції, у тому числі кандидомікоз, мікоз статевих органів та інфекції, спричинені резистентними мікроорганізмами).
  • Травний тракт: рідкі випорожнення/діарея, нудота, блювання, метеоризм, стоматит, глосит, дисгевзія, шлунково-кишкова кровотеча; панкреатит (можливо, через обструкцію жовчних шляхів преципітатів кальцієвої солі цефтріаксону), псевдомембранозний ентероколіт.
  • Гепатобіліарна система: псевдохолелітіаз жовчного міхура, преципітація кальцієвих солей цефтріаксону в жовчному міхурі з відповідною симптоматикою у дітей, зворотний холелітіаз у дітей; підвищення активності печінкових трансаміназ, лужної фосфатази у плазмі крові, гіпербілірубінемія, ядерна жовтяниця.
  • Система кровотворення: еозинофілія, лейкопенія, лейкоцитоз, нейтропенія, лімфопенія, тромбоцитопенія, тромбоцитоз, гранулоцитопенія, базофілія, анемія, включаючи гемолітичну анемію, подовження/укорочення протромбіну, оз.Під час тривалого лікування слід регулярно контролювати картину крові.
  • Імунна система: реакції гіперчутливості, у т.ч. анафілактичні реакції (в т.ч. анафілактичний шок), анафілактоїдні реакції, сироваткова хвороба, реакція Яриша-Герксгеймера.
  • Нервова система: головний біль, запаморочення, тремор, судоми.
  • Органи слуху та рівноваги: ​​вертиго.
  • Сечовидільна система: підвищення рівня сечовини та креатиніну в крові, циліндрурія, глюкозурія, гематурія, олігурія, інтерстиціальний нефрит.
  • Шкіра та підшкірна клітковина: шкірні висипання, алергічний дерматит, свербіж, кропив'янка, набряки, включаючи ангіоневротичний набряк, екзантема, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некролізсиндром (синдром) (медикаментозні висипання з еозинофілією та системними проявами), гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
  • Серцево-судинні розлади: підвищення/зниження артеріального тиску, відчуття серцебиття.
  • Дихальні розлади: задишка, бронхоспазм.

  Взаємодія

  Нестероїдні протизапальні засоби, антиагреганти, антагоністи вітаміну К (такі як варфарин). Підвищення ризику кровотеч. Посилення ефекту антагоністів вітаміну К. Рекомендується частий контроль міжнародного нормалізованого співвідношення (INR) та відповідна корекція доз антагоністів вітаміну К під час та після застосування цефтріаксону.

  Аміноглікозиди. Існують суперечливі дані щодо потенційного посилення токсичної дії аміноглікозидів на нирки при їх застосуванні з цефалоспоринами. У таких випадках у клінічній практиці слід ретельно моніторувати рівень аміноглікозидів та функцію нирок.

  За необхідності комбінованого лікування слід вводити їх окремо в різні місця і не змішувати в одному шприці або в одному розчині для інфузії через фізико-хімічну несумісність.

  Бактеріостатичні антибіотики (хлорамфенікол, тетрацикліни). Можливе зниження бактерицидного ефекту цефтріаксону.

  Умови зберігання

  В оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С.

  Зберігати у недоступному для дітей місці.

  Термін придатності – 2 роки.