Роноцит р-р д/ін. 1000мг/4мл амп. 4мл №5

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. цитиколін стимулює біосинтез структурних фосфоліпідів мембран нейронів, магнітно-резонансної спектроскопії. > Експериментальні дослідження показали, що цитиколін інгібує активацію деяких фосфоліпаз (A1, A2, C та D), зменшуючи утворення вільних радикалів, запобігає руйнуванню мембранних систем та зберігає антиоксидантні захисні системи, такі як глутатіон.

запас енергії, інгібує апоптоз і стимулює синтез ацетилхоліну. Експериментально доведено, що цитиколін також має профілактичну нейропротекторну дію при фокальній ішемії головного мозку.

Повідомлялося, що цитиколін достовірно підвищує показники функціонального одужання у пацієнтів із гострим порушенням мозкового кровообігу, що збігається із уповільненням зростання ішемічного ураження головного мозку за даними нейровізуалізації. У пацієнтів з черепно-мозковою травмою цитиколін прискорює відновлення та скорочує тривалість та інтенсивність посттравматичного синдрому.

Цитиколін підвищує рівень уваги та свідомості, сприяє зменшенню вираженості амнезії, когнітивних та неврологічних розладів, пов'язаних з ішемією головного мозку.

Фармакокінетика. Цитиколін добре абсорбується після перорального, внутрішньом'язового та внутрішньовенного введення. Рівень холіну в плазмі значно підвищується після введення вищезазначеними способами. Абсорбція після перорального введення практично повна, біодоступність практично така сама, як і при внутрішньовенному застосуванні.

Залежно від шляху введення, препарат метаболізується в кишечнику, печінці до холіну та цитидину. Після введення цитиколін широко розподіляється у структурах головного мозку зі швидким включенням фракції холіну в структурні фосфоліпіди та фракції цитидину в цитидинові нуклеотиди та нуклеїнові кислоти. Досягши головного мозку, цитиколін вбудовується в клітинні, цитоплазматичні та мітохондріальні мембрани, беручи участь у побудові фракції фосфоліпідів.

Тільки невелика кількість дози визначається в сечі та калі (3%). Близько 12% дози виводиться з CO ₂ повітря, що видихається. У виведенні препарату з сечею виділяють дві фази: перша фаза - близько 36 год, в якій швидкість виведення швидко зменшується, і друга фаза, в якій швидкість виведення зменшується набагато повільніше.Така ж фазність спостерігається при виведенні з CO ₂ , швидкість виведення з видихуваним CO ₂ швидко зменшується приблизно через 15 год, потім вона знижується набагато повільніше.

Показання

Інсульт, гостра фаза порушень мозкового кровообігу та лікування ускладнень та наслідків порушень мозкового кровообігу;черепно-мозкова травма та її неврологічні ускладнення;когнітивні порушення та порушення поведінки внаслідок хронічних судинних та дегенеративних мозкових розладів.

Застосування

Препарат застосовують для внутрішньовенного або внутрішньом'язового введення, внутрішньовенно призначають у формі повільної внутрішньовенної ін'єкції (протягом 3– 5 хв залежно від призначеної дози) або внутрішньовенно крапельно (40–60 крапель на хвилину).

Рекомендована доза для дорослих — 500–2000 мг/добу залежно від тяжкості стану хворого.

Максимальна добова доза – 2000 мг.

При гострих та невідкладних станах максимальний терапевтичний ефект досягається при призначенні препарату в перші 24 год.

Термін лікування залежить від перебігу хвороби та визначається лікарем.

Для пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна.

Препарат сумісний з усіма внутрішньовенними ізотонічними розчинами, а також з гіпертонічними розчинами глюкози.

Цей розчин призначений для одноразового застосування. Розчин необхідно ввести відразу ж після розтину ампули. Невикористаний розчин слід знищити.

За необхідності лікування продовжують застосовувати цитиколін у формі розчину для перорального прийому.

Діти. Немає достатніх даних щодо застосування препарату у дітей.

Протипоказання

Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. підвищений тонус парасимпатичної нервової системи.

Побічні ефекти

Дуже рідко (1/10 000) (включаючи повідомлення пацієнтів).

З боку центральної та периферичної нервової системи: сильний головний біль, вертиго, галюцинації.

З боку серцево-судинної системи: АГ, артеріальна гіпотензія, тахікардія.

З боку дихальної системи: задишка.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея.

З боку шкіри: гіперемія, алергічний висип, висипання, пурпура, кропив'янка, свербіж, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.

Загальні реакції: озноб, набряк, зміни у місці введення.

Особливості застосування

У разі персистуючої внутрішньочерепної кровотечі препарат рекомендується вводити у вигляді дуже повільної внутрішньовенної інфузії (30 крапель на хвилину) і не перевищувати добову дозу 1000 мг.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Достатніх даних про застосування цитиколіну у вагітних відсутні. Застосовувати препарат у період вагітності та годування груддю можна лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода чи дитини.

Дані про проникнення цитиколіну в грудне молоко відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Цитиколін не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами.

Взаємодія

Не слід застосовувати препарат одночасно з препаратами, що містять меклофеноксат. посилює ефект леводопи.

Несумісність. Не застосовувати розчинники, не зазначені у розділі ЗАСТОСУВАННЯ.

Передозування

Невідоме. враховуючи низьку токсичність препарату, ймовірність отруєння низька навіть при випадковому перевищенні терапевтичних доз.

Умови зберігання

При температурі не вище 25 °C.