Небутамол р-р д/інг. 1мг/мл конт. 2мл №10

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. сальбутамол є селективним агоністом β2-адренорецепторів. в терапевтичних діє на β2-адренорецептори бронхіальних м'язів з мінімальною або повною відсутністю дії на β1-адренорецептори серця. Фармакокінетика. , Звідки проковтується. Частина дози, яка досягла дихальних шляхів, абсорбується в тканині легень і потрапляє в кровотік, але не метаболізується в легені. становить 4-6 годин. Після потрапляння в системний кровотік препарат метаболізується в печінці, виділяється переважно нирками у незміненому вигляді та у вигляді фенолсульфатного метаболіту. Доза препарату, яка з носоглотки потрапляє в травну систему, що всмоктується у ШКТ, проходить перший етап метаболізму в печінці до фенолсульфатної сполуки, потім виділяється нирками.

Показання

Препарат показаний для усунення нападів ба, а також для лікування пацієнтів з хобл.

Застосування

Препарат небутамол призначений для інгаляційного застосування шляхом вдихання через рот за допомогою небулайзера та застосовується під контролем лікаря.

розчин не вводити шляхом ін'єкції і не ковтати.

Дорослі (зокрема пацієнти похилого віку)

Звичайна початкова доза сальбутамолу шляхом інгаляції становить 2–2,5 мг. Вона може бути збільшена до 4-5 мг. Повторювати інгаляцію можна 4 рази на день.

Для лікування дорослих хворих з тяжкою обструкцією дихальних шляхів доза може бути підвищена до 40 мг на добу, проте таке лікування слід проводити в стаціонарних умовах під наглядом лікаря.

Діти

Звичайна початкова доза сальбутамолу шляхом інгаляції становить 2–2,5 мг. Вона може бути збільшена до 4-5 мг. Повторювати інгаляцію можна 4 рази на день.

Клінічна ефективність застосування сальбутамолу шляхом небулізації у віці до 18 місяців не встановлена.

Оскільки можлива транзиторна гіпоксемія, слід врахувати необхідність проведення додаткової кисневої терапії.

Небутамол зазвичай застосовують у нерозведеному вигляді. Однак, якщо інгаляції потрібно проводити протягом тривалого часу (10 хв), вміст контейнера може бути розведений стерильним фізіологічним розчином.

Інгаляцію аерозолю можна проводити за допомогою спеціальної лицьової маски або мундштука. Потрібно проводити періодичну вентиляцію приміщення, де проводиться інгаляція.У разі виникнення ризику розвитку гіпоксії через гіповентиляцію, повітря, що вдихається, слід збагатити киснем.

Підвищення дози та частоти застосування препарату може здійснювати тільки лікар, враховуючи можливість виникнення побічних ефектів при перевищенні дози.

Інструкція із застосування препарату Небутамол.

1. Підготувати для використання небулайзер.

2. Відкрити полімерний пакет та витягти однодозовий контейнер. Не виймати контейнер із пакета, якщо в цьому немає потреби.

3. Струсити контейнер. Інші контейнери залишити в полімерному пакеті та помістити їх у картонну коробку.

4. Тримаючи контейнер за верхній край, повернути інший край, щоб відкрити контейнер.

5. Вставити контейнер у небулайзер відкритим краєм униз і легенько натиснути. Переконайтеся, що весь препарат перетік у небулайзер.

6. Зібрати небулайзер та використовувати за призначенням.

Після використання промити небулайзер, залишки препарату утилізувати.

Протипоказання

Гіперчутливість в анамнезі до будь-якого компонента препарату. хоча сальбутамол у формі розчину для внутрішньовенних ін'єкцій і іноді у формі таблеток і супозиторіїв застосовують при веденні передчасних пологів, сальбутамол у формі аерозолю для інгаляцій при цих показаннях не застосовують. не застосовують сальбутамол при загрозі викидня.

Побічні ефекти

Наведені нижче, класифіковані за органами та системами та відповідно до частоти виникнення. частота виникнення класифікується як: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та 1/10), нечасто (≥1/1000 та 1/100), рідко (≥1/10 000 та 1/1000) дуже рідко (1/10 000), включаючи поодинокі випадки. загалом дуже часті та часті побічні ефекти визначаються за даними клінічних досліджень, тоді як рідкісні та дуже рідкісні – за даними спонтанних повідомлень.

З боку імунної системи: дуже рідко — реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив'янку, бронхоспазм, гіпотензію та колапс.

Метаболічні порушення: рідко – гіпокаліємія. Потенційно тяжка гіпокаліємія може бути результатом лікування агоністами β₂-адренорецепторів; дуже рідко – лактоацидоз. У хворих на бронхіальну астму в стадії загострення, які лікуються сальбутамолом, що вводиться внутрішньовенно або через небулайзер, у дуже рідкісних випадках може виникнути лактоацидоз.

З боку нервової системи: часто – тремор, головний біль, дуже рідко – гіперактивність.

З боку серцево-судинної системи: часто - тахікардія; нечасто – посилене серцебиття; дуже рідко – порушення серцевого ритму, включаючи фібриляцію шлуночків, суправентрикулярну тахікардію та екстрасистолію, периферичну вазодилатацію, частоту не визначено – ішемію міокарда.

З боку дихальної системи: дуже рідко – парадоксальний бронхоспазм.

Як і при застосуванні інших інгаляційних лікарських засобів, можливий парадоксальний бронхоспазм із посиленням ядухи. У цьому випадку необхідно негайно призначити альтернативні форми препарату або інші швидкодіючі бронходилататори інгаляційні. Небутамол слід негайно скасувати, оцінити стан пацієнта та, за необхідності, розпочати альтернативну терапію.

З боку травного тракту: нечасто – подразнення слизової оболонки порожнини рота та глотки.

З боку кістково-м'язової системи: нечасто м'язові судоми.

Особливості застосування

Небутамол потрібно використовувати шляхом інгаляції через рот і не слід вводити шляхом ін'єкції або ковтати.

Лікування при ХА необхідно проводити згідно з поетапною програмою, стан пацієнта потрібно оцінювати клінічно та за допомогою функціональних легеневих тестів.

Підвищення частоти використання інгаляційних агоністів β ₂ -адренорецепторів свідчить про погіршення контролю над бронхіальною астмою. У такому разі терапію хворого необхідно переглянути, тому що погіршення перебігу бронхіальної астми є небезпечним для життя станом, який вимагає початку або збільшення застосування кортикостероїдів. Пацієнтам групи ризику рекомендується проводити контроль максимальної швидкості видиху щодня.

Хворих, які отримують препарат Небутамол у домашніх умовах, потрібно попередити про наступне: якщо ефективна доза препарату не приносить полегшення від лікування або зменшується тривалість цього полегшення, слід звернутися до лікаря, а не підвищувати дозу або частоту його застосування самостійно. .

Небутамол з обережністю застосовують для лікування у хворих, які застосовують інші симпатоміметики у високих дозах.

Застосування симпатоміметиків, включаючи сальбутамол, впливає на серцево-судинну систему. За даними постліцензійного застосування та опублікованими даними літератури, існують свідчення про рідкісні випадки виникнення ішемії міокарда, асоційованої із застосуванням сальбутамолу. Пацієнтам із захворюваннями серця (наприклад, ІХС, аритмія або тяжка серцева недостатність), які отримують сальбутамол, у разі виникнення болю в грудях або інших симптомів, що свідчать про загострення хвороби серця, слід звернутися за медичною допомогою. Увага слід звернути на оцінку таких симптомів, як задишка та біль у грудях, які можуть бути наслідком як захворювання серця, так і захворювання дихальної системи.

З обережністю сальбутамол призначають хворим на тиреотоксикоз.

При лікуванні хворих на комбінацію сальбутамолу в небулах та іпратропіуму броміду іноді спостерігалися випадки розвитку гострої закритокутової глаукоми.Тому комбінацію сальбутамолу в небулах із антихолінергічними препаратами, які вводяться шляхом небулізації, слід застосовувати з обережністю. Хворим потрібно дати належні інструкції щодо правильного застосування препарату і попередити про те, що слід уникати попадання аерозолю в очі.

Результатом лікування агоністами β ₂ -адренорецепторів може бути важка гіпокаліємія, яка головним чином спостерігається при застосуванні парентеральних форм або небулайзера. Особливу увагу приділяють хворим на гостру тяжку бронхіальну астму, тому що гіпокаліємія може потенціюватися супутнім застосуванням дериватів ксантинів, стероїдів, діуретиків і гіпоксією. У цій ситуації рекомендується перевіряти рівень калію у плазмі крові.

Як і інші агоністи β ₂ -адренорецепторів, Небутамол може призводити до оборотних метаболічних змін, наприклад до підвищення рівня глюкози в крові.

Компенсація таких змін у хворих на цукровий діабет не завжди можлива, тому є окремі повідомлення про розвиток кетоацидозу у цих хворих. Одночасне застосування кортикостероїдів може загострити цей стан.

Дуже рідко у хворих на бронхіальну астму в стадії загострення, які лікувалися сальбутамолом у високих дозах, що застосовувалися внутрішньовенно або через небулайзер, повідомлялося про випадки розвитку лактоацидозу. Підвищення рівня лактату в крові може викликати розвиток задухи та компенсаторної гіпервентиляції легень, може бути помилково розцінено як недостатня ефективність протиастматичного лікування і, у свою чергу, призвести до недоречної інтенсифікації лікування короткодіючими агоністами β ₂ -адренорецепторів. Тому рекомендується контролювати рівень лактату в плазмі таких хворих і, відповідно, наявність у них метаболічного ацидозу.

Застосування у період вагітності та годування груддю. Сальбутамол у період вагітності призначають лише тоді, коли очікувана користь для матері вища за можливий ризик для плода.

Оскільки сальбутамол може виділятися з грудним молоком, призначати його в період годування груддю не рекомендується, за винятком ситуації, коли очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для дитини.

Діти. Клінічна ефективність застосування сальбутамолу шляхом небулізації у віці до 18 місяців не встановлена, тому застосування препарату не рекомендується.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Даних щодо впливу немає, у разі появи побічних дій з боку нервової системи (тремор) керування транспортними засобами або роботу з механізмами необхідно обмежити.

Взаємодія

Сальбутамол не призначають одночасно з таким неселективним блокатором β-адренорецепторів, як пропранолол.

Сальбутамол не протипоказаний для застосування хворим, які застосовують інгібітори МАО.

Передозування

Найбільш поширеними ознаками та симптомами передозування небутамолу є транзиторні зміни, фармакологічно індуковані бета-агоністами (наприклад, тахікардія, тремор, головний біль).

Внаслідок передозування сальбутамолу може виникнути гіпокаліємія, тому необхідно контролювати рівень калію в плазмі крові.

Лікування полягає в припиненні прийому сальбутамолу та призначенні відповідної симптоматичної терапії, такої як кардіоселективні блокатори β-адренорецепторів для лікування пацієнтів із серцевою симптоматикою (наприклад, тахікардією). Препарати групи β-адреноблокаторів слід призначати з обережністю хворим з бронхоспазмом в анамнезі.

Умови зберігання

При температурі не вище 25 °С. не допускати заморожування та впливу прямого сонячного світла.