Лідокаїн р-р д/ін. 10мг/мл амп. 3,5мл №10

Розчин для ін'єкцій Лідокаїн показаний для місцевої анестезії (термінальна, інфільтраційна, провідникова) в хірургії, стоматології, оториноларингології, застосовують як розчинник антибактеріальних засобів групи цефалоспоринів. /p> Допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію гідроксид 1 М розчин, вода для ін'єкцій. Протипоказання. анамнезі епілептиформних судом на лідокаїн, тяжка брадикардія, тяжка артеріальна гіпотензія, кардіогенний шок, тяжкі форми хронічної серцевої недостатності (ІІ-ІІІ ступеня), синдром слабкості синусового вузла, синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта, синдром Адамса-Стокса, атріовентрикулярний II та III ступеня, гіповолемія, тяжкі порушення функції печінки/нирок, порфірія, міастенія, ретробульбарне введення хворим на глаукому; протипоказано пацієнтам у перші три місяці після інфаркту міокарда із зменшеним серцевим викидом лівого шлуночка (менше 35 % від норми); розлади зсідання крові, антикоагулянтна терапія; інфекції у місці ін'єкції; протипоказано неконтактним пацієнтам; суттєве зниження функції лівого шлуночка.

Спосіб застосування

Введення лідокаїну передбачає попереднє проведення проби для визначення індивідуальної чутливості до цього лікарського засобу.

Для термінальної анестезії дорослим змащувати слизові оболонки препаратом у дозі 2 мг/кг лідокаїну, тривалість анестезії – 15-30 хвилин.

Максимальна доза для дорослих – 20 мл.

Особливості застосування

Вагітні

Не рекомендується призначати під час вагітності.

Діти

Дози для дітей повинні бути зменшені відповідно до віку, маси тіла та фізичного стану.

Водії

Препарат впливає на функцію центральної нервової системи, тому після застосування лідокаїну не рекомендується керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами.

Передозування

Можливе посилення побічних реакцій.

Симптоми: психомоторне збудження, запаморочення, загальна слабкість, зниження артеріального тиску, тремор, порушення зору, тоніко-клонічні судоми, кома, колапс, AV-блокада, асфіксія, апное, депресія, сонливість, тривожність, дзвін у вухах. При значній передозуванні можливе порушення свідомості, пригнічення дихання, шок, інфаркт міокарда.Перші симптоми передозування у здорових добровольців виникають при концентрації лідокаїну у крові більше 0,006 мг/кг; судоми – при 0,01 мг/кг.

Лікування: припинення введення препарату, оксигенотерапія, протисудомні засоби, вазоконстриктори (норадреналін, мезатон), холінолітики. Пацієнт повинен перебувати у горизонтальному положенні; необхідно забезпечити доступ свіжого повітря, подачу кисню та/або проведення штучного дихання. Симтоми з боку центральної нервової системи коригуються застосуванням бензодіазепінів/барбітуратів короткочасної дії. Якщо передозування виникає у процесі анестезії, слід застосовувати короткостроковий міорелаксант. Для корекції брадикардії та порушень провідності застосовувати атропін (0,5-1 мг внутрішньовенно), при артеріальній гіпотензії – симпатоміметики у комбінації з агоністами β-адренорецепторів. Під час зупинки серця показано негайне проведення реанімаційних заходів. У гострій фазі передозування лідокаїну діаліз є неефективним. Специфічного антидоту немає.

Побічні ефекти

• З боку нервової системи: занепокоєння, сонливість, запаморочення, біль голови, порушення сну, сплутаність свідомості, втрата свідомості, аж до коми, порушення чутливості, м'язові посмикування, судоми, моторний блок, дизартрія, дисфагія; стійка анестезія, парез або елегія нижніх кінцівок та втрата керування сфінктером (наприклад, синдром кінського хвоста), поколювання шкіри.
• При застосуванні в стоматології: оніміння язика та губ.
• Психічні розлади: анорексія, дратівливість, невгамовність, галюцинації, депресії; після застосування високих доз – збуджений стан, ейфорія.
• З боку органів зору: порушення зору, ністагм, зворотна сліпота, диплопія, миготіння «мушок» перед очима, світлобоязнь, кон'юнктивіт.
• З боку органів слуху та вестибулярного апарату: вертиго, слухові порушення, шум або дзвін у вухах, гіперакузія.
• З боку серцево-судинної системи: при застосуванні у високих дозах – аритмія, брадикардія, уповільнення провідності серця, поперечна блокада серця, зупинка серцевої діяльності, периферична вазодилатація, колапс; тахікардія, підвищення/зниження артеріального тиску, біль у серці, припливи.
• З боку травної системи: нудота, блювання.
• З боку дихальної системи: задишка, риніт, пригнічення або зупинка дихання.
• З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи набряк, шкірні реакції, кропив'янка, свербіж, ангіоневротичний набряк, реакції гіперчутливості, включаючи анафілактоїдні реакції (в т. ч. анафілактичний шок), генералізований ексфоліативний дерматит; пригнічення імунної системи.
• Інші: відчуття жару, холоду чи оніміння кінцівок,злоякісна гіпертермія, набряки, слабкість.
• Місцеві реакції: у місці введення, відчуття легкого печіння, що зникає зі зростанням анестезуючого ефекту протягом 1 хв, тромбофлебіт, гіперемія.

Взаємодія

• Хлорпромазин, петидин, бупівакаїн, хінідин, дизопірамід, амітриптилін, іміпрамін, нортриптилін – при комбінованому застосуванні з лідокаїном концентрація останнього в плазмі.
• Протисудомні засоби, барбітурати (фенітоїн) – при комбінованому застосуванні з лідокаїном можливе прискорення метаболізму лідокаїну в печінці, зниження концентрації в крові, посилення кардіодепресивного ефекту.
• Ізадрин, глюкагон – при комбінованому застосуванні з лідокаїном підвищується кліренс лідокаїну.
• Норепінефрін, мексилетин – при комбінованому застосуванні з лідокаїном знижується кліренс останнього (підсилюється токсичність); зменшується печінковий кровотік.
• Ацетазоламід, тіазидні та петлеві діуретики – при комбінованому застосуванні з лідокаїном внаслідок створення гіпокаліємії зменшують ефект останнього.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 3 роки.