Латрен розчин д/інф. 0,5мг/мл бут. 200мл

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. пентоксифілін — похідне метилксантину. механізм дії пентоксифіліну зв'язують з фде і накопиченням 3,5-амф в клітинах гладких м'язів судин, клітинах крові, а також в інших тканинах і органах. крові і покращує її реологічні властивості. нирках. препарат незначно розширює коронарні судини. Фармакокінетика. незміненої речовини, і знаходиться з ним у стані зворотної біохімічної рівноваги. У зв'язку з цим пентоксифілін та його метаболіт слід розглядати як активне ціле. Т _½ пентоксифіліну становить 1,6 год.

Пентоксифілін метаболізується повністю, 90% виділяється нирками у вигляді некон'югованих водорозчинних полярних метаболітів. 4% введеної дози виводиться із калом. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок екскреція метаболітів уповільнена. У пацієнтів з порушенням функції печінки відмічено подовження Т _½ пентоксифіліну.

Показання

Атеросклеротична енцефалопатія; ішемічний церебральний інсульт; дисциркуляторна енцефалопатія; порушення периферичного кровообігу, зумовлені атеросклерозом, цукровим діабетом (включаючи діабетичну ангіопатію), запаленням; трофічні порушення у тканинах, пов'язані з ураженням вен або порушенням мікроциркуляції (посттромбофлебітичний синдром, трофічні виразки, гангрена, відмороження); облітеруючий ендартеріїт; ангіонейропатія (хвороба рейно); порушення кровообігу ока (гостра, підгостра, хронічна недостатність кровообігу в сітківці та судинній оболонці ока); порушення функції внутрішнього вуха судинного генезу, що супроводжується зниженням слуху.

Застосування

В/в інфузії є найбільш ефективним способом парентерального введення препарату, які краще переносяться. режим дозування визначається лікарем та залежить від ступеня тяжкості циркуляторних порушень, маси тіла та переносимості лікування. інфузію можна проводити лише у випадку, якщо розчин прозорий.

Дорослим рекомендуються такі схеми лікування:

1. В/в інфузія 100–600 мг пентоксифіліну 1–2 рази на добу. Тривалість внутрішньовенної краплинної інфузії становить 60–360 хв, тобто введення 100 мг пентоксифіліну має тривати щонайменше 60 хв; 2. При тяжкому стані пацієнта (особливо при постійному болі, гангрені або трофічних виразках) можливе проведення інфузії пентоксифіліну протягом 24 годин. За такої схеми введення дозу визначають з розрахунку 0,6 мг/кг/год. Розрахована у такий спосіб добова доза для пацієнта з масою тіла 70 кг становить 1000 мг, для пацієнта з масою тіла 80 кг – 1150 мг. Незалежно від маси тіла пацієнта, максимальна добова доза становить 1200 мг. Об'єм інфузійного розчину розраховується індивідуально з урахуванням супутніх захворювань, стану пацієнта і становить у середньому 1–1,5 л/добу.

Тривалість парентерального курсу лікування визначається лікарем, який проводить лікування.

Протипоказання

Гіперчутливість до компонентів препарату та похідних ксантину. гострий інфаркт міокарда. порфірія. масивні кровотечі на момент призначення препарату або діагностовані напередодні призначення. геморагічний діатез, великі крововиливи в сітківку ока (слід негайно припинити застосування препарату). аритмія, тяжкий атеросклероз коронарних або мозкових судин, неконтрольована гіпотензія. печінкова та/або ниркова недостатність. виразка шлунка та/або кишкові виразки. крововилив у мозок (ризик посилення кровотечі).

Побічні ефекти

Лабораторні показники: підвищення рівня трансаміназ, підвищення рівня щф.

З боку серця: аритмія, тахікардія, стенокардія, кардіалгія, коливання артеріального тиску, відчуття стиснення за грудиною.

З боку кровотворної та лімфатичної системи: тромбоцитопенія з тромбоцитопенічною пурпурою та апластична анемія (часткове або повне припинення утворення всіх клітин крові, панцитопенія), що може викликати летальний кінець, гіпофібриногенемія.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, асептичний менінгіт, тремор, парестезія, судоми.

З боку шкіри та підшкірних тканин: свербіж, почервоніння шкіри та кропив'янка, токсичний епідермальний некроліз та синдром Стівенса — Джонсона, підвищена ламкість нігтів.

З боку судин: відчуття жару (припливи), кровотечі, периферичний набряк.

З боку імунної системи: анафілактичні реакції, анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм та анафілактичний шок.

З боку системи травлення: нудота, блювання, анорексія, атонія кишечника, загострення холециститу, холестатичний гепатит.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: внутрішньопечінковий холестаз.

Психічні порушення:збудження та порушення сну, галюцинації, тривожність, порушення сну.

З боку органу зору: порушення зору, кон'юнктивіт, крововилив у сітківку, відшарування сітківки, худоби.

Інші: повідомлялося про випадки виникнення гіпоглікемії, підвищеного потовиділення, підвищення температури тіла, ознобу.

Особливі вказівки

За перших ознак розвитку анафілактичної/анафілактоїдної реакції слід негайно припинити інфузію і звернутися за допомогою до лікаря. у разі застосування препарату у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю попередньо необхідно досягти фази компенсації кровообігу.

У пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують лікування інсуліном або пероральними антидіабетичними засобами, при застосуванні препарату у високих дозах можливе посилення впливу цих препаратів на рівень глюкози в крові (див. ВЗАЄМОДІЇ). У цих випадках необхідно знизити дозу інсуліну або пероральних антидіабетичних засобів та особливо ретельно спостерігати за станом пацієнта. Хворим із системним червоним вовчаком або іншими захворюваннями сполучної тканини пентоксифілін можна призначати тільки після ґрунтовного аналізу можливих ризиків та користі. Оскільки під час лікування пентоксифілін існує ризик розвитку апластичної анемії, необхідний регулярний контроль загального аналізу крові. У пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 30 мл/хв) або тяжкою дисфункцією печінки виведення пентоксифіліну може бути сповільнене. Необхідний належний моніторинг.

Особливо уважне спостереження необхідне для пацієнтів з:

• тяжкою серцевою аритмією;
• інфарктом міокарда;
• артеріальною гіпотензією;
• вираженим атеросклерозом церебральних та коронарних судин, особливо при супутній артеріальній гіпертензії та порушеннях серцевого ритму. У цих пацієнтів при прийомі препарату можливі напади стенокардії, аритмії та артеріальної гіпертензії;
• нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 30 мл/хв);
• тяжкою печінковою недостатністю;
• високою схильністю до кровотеч, зумовленої, наприклад, лікуванням антикоагулянтами або порушеннями зсідання крові. Щодо кровотеч див. ПРОТИПОКАЗАННЯ;
• пацієнтів, для яких зниження артеріального тиску обумовлює високий ризик (наприклад, пацієнтів з тяжкою ІХС або стенозом судин, що кровопостачають мозок);
• пацієнтів, які одночасно отримують лікування пентоксифіліном та антивітамінами К (див. ВЗАЄМОДІЯ);
• пацієнтів, які одночасно отримують лікування пентоксифіліном та протидіабетичними засобами (див. ВЗАЄМОДІЯ).

Застосування у період вагітності та годування груддю протипоказане.

Діти.Немає досвіду застосування препарату у дітей.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Оскільки препарат застосовують в умовах стаціонару, даних щодо такого впливу немає.

Взаємодія

Ефект зниження рівня глюкози в крові, властивий інсуліну або пероральним протидіабетичним засобам, може посилюватися. тому пацієнти, які отримують медикаментозне лікування при цукровому діабеті, повинні перебувати під ретельним наглядом.

У постмаркетинговий період повідомлялося про випадки підвищення антикоагулянтної активності у пацієнтів, які одночасно отримували лікування пентоксифіліном та антивітамінами К. Коли призначається або змінюється дозування пентоксифіліну, рекомендується проводити контроль антикоагулянтної активності у цієї групи пацієнтів. Пентоксифілін може посилювати гіпотензивну дію антигіпертензивних засобів та інших препаратів, які можуть спричинити зниження артеріального тиску.

Супутнє застосування пентоксифіліну та теофіліну у деяких пацієнтів може призводити до підвищення рівня теофіліну в крові. Тому можливе підвищення частоти та збільшення вираженості побічних реакцій теофіліну.

Несумісність. Препарат слід змішувати з іншими лікарськими засобами в одній ємності.

Передозування

Симптоми: слабкість, запаморочення, зниження пекло, непритомний стан, тахікардія, сонливість або збудження, втрата свідомості, гіпертермія, арефлексія, судоми, шлунково -Кишкові кровотечі, нудота, припливи.

Лікування: симптоматичне. Може знадобитися проведення спеціальних невідкладних заходів для запобігання кровотечі.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С. не заморожувати.