Л. ван Бетховен. Сонати для фортепіано: №2 ля мажор, соч. 2 №2 №4 ми бемоль мажор, соч. 7. Еміль Гіл

Еміль Григорович Гілельс (*6 ( 19) жовтня 1916, Одеса, Російська імперія — †14 жовтня 1985, Москва, СРСР) — видатний радянський піаніст, педагог.
Майніті Сімбун, 1957 рік
Батьки мали дітей від попередніх шлюбів, проте прихильність долі до нового союзу Єлизавети, яка згодом стала визначною скрипалькою). Незважаючи на те, що в тогочасній Одесі було скрутно, музика часто лунала в домі і музично обдарованим дітям приділяли багато уваги. Молдаванка.У п'ять із половиною років Еміля відвели навчатися до Якова Ткача, відомого викладача фортепіано в Одесі. Навчання давалося хлопчику дуже легко. У травні 1929 року у віці 12 років Гілельс дав свій перший публічний концерт. У програмі були "Патетична" соната Бетховена, концертний етюд Ліста "Un Sospiro", кілька сонат Скарлатті, Скерцо Мендельсона, кілька етюдів Шопена, вальс та інші твори. Слухачі були вражені не стільки винятковою віртуозністю виконання, скільки глибиною інтерпретації, прозорістю та витонченістю. Ці основні характеристки пролягли надалі через усю його артистичну кар'єру. Осенью 1930 року Гілельс вступив до одеської консерваторії до класу Берти Михайлівни Рейнгбальд.
1931 року його прослухав Артур Рубінштейн, що приїжджав на гастролі до Одеси. Надалі він часто згадував свою першу зустріч із Гілельсом.
«Я не знаходжу слів, щоби розповісти, як він грав. Скажу одне: якщо він колись приїде до Сполучених Штатів, мені тут буде нічого робити». Під час Другої Світової війни Гілельс веде активну концертну діяльність: виступає у військових частинах, у госпіталях, у тилу. Арам Хачатурян згадує: «Особливо хотілося б сказати про концертну діяльність музыканта під час Великої Вітчизняної війни. Тоді сценою для нього слугували і аеродроми, і цехи заводів. У тяжкі дні випробувань мистецтво Еміля Гілельса вдихало і закликало до перемоги. Воно було просто потрібне. Як потрібно нам і зараз.

1945-го виступає у Потсдамі на конференції голів урядів СРСР, США та Великої Британії. Надзвичайно широкий репертуар Гілельса охоплював фортепіанні твори від епохи бароко до музыки XX століття. Особливе місце у репертуарі займали твори Бетховена. Гілельс неодноразово виконував і записував всі фортепіанні концерти Бетховена, але не стиг завершити роботу із запису всіх його фортепіанних сонат.