Эфмерин пор. д/р-ра д/ин. 2г фл. №1

• лікування гострого ускладнення хронічної обструктивної хвороби легень у дорослих; віком від 15-ти днів;
• передопераційної профілактики інфекцій у місці хірургічного втручання;
• ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвивалася лихоманка з підозрою на бактеріальну інфекцію;
• лікування пацієнтів з бактеріємією, що виникла у зв'язку з будь-якою з вищезазначених інфекцій або якщо є підозра на будь-яку з вищезазначених інфекцій.

«Ефмерин» слід призначати разом з іншими антибактеріальними препаратами, якщо можливий діапазон бактеріальних збудників не підпадає під його спектр дії.

Склад

Діюча речовина - цефтріаксон (1 флакон містить цефтріаксон натрію еквівалентно цефтріаксону 2 г).

Протипоказання

Підвищена чутливість до цефтріаксону або до іншого цефалоспорину. Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (наприклад анафілактичних реакцій) до будь-якого іншого типу бета-лактамних антибактеріальних засобів (пеніцилінів, монобактамів та карбапенемів).

Цефтріаксон протипоказаний:

• недоношеним новонародженим у віці ≤ 41 тиждень з урахуванням терміну внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження);
• доношеним новонародженим (у віці ≤ 28 днів):
  • з гіпербілірубінемією, жовтяницею, гіпоальбумінемією або ацидозом, оскільки при таких станах зв'язування білірубіну, ймовірно, порушене;
  • які вимагають (або очікується, що вимагатимуть) внутрішньовенного введення препаратів кальцію або інфузій кальційвмісних розчинів, оскільки існує ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтріаксону.

Перед внутрішньом'язовим введенням цефтріаксону слід обов'язково виключити наявність протипоказань до застосування лідокаїну, якщо його застосовують як розчинник.

Розчини цефтріаксону, що містять лідокаїн, ніколи не слід вводити внутрішньовенно.

Спосіб застосування

Доза препарату залежить від тяжкості, чутливості, локалізації та типу інфекції, а також від віку та функції печінки та нирок пацієнта.

Наступні дози є загальнорекомендованими для цих показань. В особливо тяжких випадках слід застосовувати вищу дозу з рекомендованого діапазону.

Дорослі та діти старше 12-ти років (≥ 50-ти кг)

Позалікарняна пневмонія, гостре ускладнення хронічної обструктивної хвороби легень, внутрішньочеревні інфекції, ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи : 1-2 г один раз на день.

Шпитальна пневмонія, ускладнені інфекції шкіри та м'яких тканин, інфекції кісток та суглобів: 2 г один раз на добу.

Ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвинулася лихоманка та є підозра на бактеріальну інфекцію; бактеріальний ендокардит; бактеріальний менінгіт: 2-4 г один раз на добу.

Показання у дорослих та дітей віком від 12 років (≥ 50 кг), які потребують особливих схем дозування

Гострий середній отит: може бути застосована одноразова доза 1-2 г препарату "Ефмерін". Деякі дані свідчать, що у випадку, коли стан пацієнта тяжкий або попередня терапія була неефективною, цефтріаксон може бути ефективним при введенні дози 1-2 г на добу протягом 3-х днів.

Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання: 2 г одноразово перед операцією.

Гонорея: разова доза - 500 мг внутрішньом'язово.

Сифіліс: загальнорекомендованими дозами є 500 мг – 1 г один раз на добу із збільшенням дози до 2-х г один раз на добу при нейросифілісі протягом 10-14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на обмежених даних. Слід також враховувати національні чи місцеві ради.

Дисемінований бореліоз Лайма (рання (II стадія) та пізня (III стадія)): по 2 г один раз на добу протягом 14-21 дня. Рекомендована тривалість лікування варіює, слід також враховувати національні чи місцеві ради.

Новонароджені, немовлята та діти віком від 15-ти днів до 12-ти років (˂ 50-ти кг)

Внутрішньочеревні інфекції, ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит), позалікарняна пневмонія, шпитальна пневмонія: 50-80 мг/кг один раз на добу.

Ускладнені інфекції шкіри та м'яких тканин, інфекції кісток та суглобів, ведення пацієнтів з нейтропенією,у яких розвинулася лихоманка та є підозра на бактеріальну інфекцію: 50-100 мг/кг (максимально 4 г) один раз на добу.

Бактеріальний менінгіт: 80-100 мг/кг (максимально 4 г) один раз на добу.

Бактеріальний ендокардит: 100 мг/кг (максимально 4 г) один раз на добу.

Дітям з масою тіла від 50 кг слід застосовувати звичайні дози дорослих.

Показання у новонароджених, немовлят та дітей віком від 15 днів до 12 років (˂ 50 кг), які вимагають особливих схем дозування

Гострий середній отит: для початкового лікування гострого середнього отиту може бути використана одноразова ін'єкція препарату в дозі 50 мг/кг. Деякі дані свідчать, що у випадку, коли стан дитини тяжкий або попередня терапія була неефективною, цефтріаксон може бути ефективним при внутрішньом'язовому введенні дози 50 мг/кг протягом 3-х днів.

Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання: 50-80 мг/кг одноразово перед операцією.

Сифіліс: загалом рекомендованими дозами є 75-100 мг/кг (максимально 4 г) один раз на добу протягом 10-14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на дуже обмежених даних. Слід також враховувати національні чи місцеві ради.

Дисемінований бореліоз Лайма (ранній (II стадія) та пізній (III стадія)): 50-80 мг/кг один раз на добу протягом 14-21 дня. Тривалість лікування, що рекомендується, варіює, слід також враховувати національні або місцеві ради.

Новонароджені до 14 днів

«Ефмерин» протипоказаний недоношеним новонародженим у віці ≤ 41 тиждень з урахуванням терміну внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження).

Внутрішньочеревні інфекції, ускладнені інфекції шкіри та м'яких тканин, ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит), позалікарняна пневмонія, госпітальна пневмонія, інфекції кісток і суглобів, ведення пацієнтів з нейтропенією, бактеріальну інфекцію: 2050 мг/кг один раз на день.

Бактеріальний менінгіт, бактеріальний ендокардит: 50 мг/кг один раз на добу.

Не слід перевищувати максимальну добову дозу 50 мг/кг.

Показання у новонароджених віком до 14 днів, які потребують особливих схем дозування

Гострий середній отит: для початкового лікування гострого середнього отиту може бути застосована одноразова ін'єкція препарату «Ефмерін» дозі 50 мг/кг.

Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання: 20-50 мг/кг одноразово перед операцією.

Сифіліс: загальна рекомендована доза – 50 мг/кг один раз на добу протягом 10-14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі,включаючи нейросифіліс, що базуються на дуже обмежених даних. Слід також враховувати національні чи місцеві ради.

Тривалість лікування

Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Враховуючи загальні рекомендації щодо антибіотикотерапії, застосування цефтріаксону слід продовжувати протягом 48-72 годин після зникнення лихоманки або підтвердження досягнення ерадикації бактеріальної інфекції.

Особливості застосування

Вагітні

Цефтріаксон проникає через плацентарний бар'єр. Існують обмежені дані щодо застосування цефтріаксону вагітним жінкам. Під час вагітності, особливо в першому триместрі, цефтріаксон можна застосовувати лише якщо користь перевищує ризик.

Цефтріаксон проникає в грудне молоко в низьких концентраціях, але при застосуванні препарату в терапевтичних дозах не очікується жодного впливу на немовлят, яких годують груддю. Однак не можна виключати ризику розвитку діареї та грибкової інфекції слизових оболонок. Слід враховувати можливість сенсибілізацію. Потрібно ухвалити рішення про припинення годування груддю або припинення/відмову від застосування цефтріаксону з урахуванням користі від грудного вигодовування для дитини та користі від терапії для жінки.

У дослідженнях репродуктивної функції не було виявлено ознак небажаного впливу на чоловічу чи жіночу фертильність.

Водії

Під час лікування цефтріаксоном можуть виникати такі побічні реакції, як запаморочення, що може впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами. Пацієнтам слід бути обережними під час керування автотранспортом чи роботи з іншими механізмами.

Передозування

При передозуванні можливі нудота, блювання, діарея. У разі передозування гемодіаліз або перитонеальний діаліз не зменшать надмірну концентрацію препарату в плазмі крові. Специфічного антидоту немає. Лікування передозування симптоматичне.

Побічні ефекти

Побічними реакціями, які найчастіше спостерігалися при застосуванні цефтріаксону, є еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія, діарея, висип та підвищення рівня печінкових ферментів.

Взаємодія

Цефтріаксон несумісний з амсакрином, ванкоміцином, флуконазолом та аміноглікозидами.

Не слід змішувати або додавати до інших препаратів, крім тих, що зазначені в розділі «Спосіб застосування». Цефтріаксон не слід змішувати з кальцієвмісними розчинами, такими як розчин Рінгера або розчин Гартмана, у зв'язку з тим, що можуть утворюватися преципітати. Цефтріаксон не слід змішувати або вводити одночасно з розчинами кальцію, включаючи розчини для парентерального харчування.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С, у недоступному для дітей місці.

Приготовлений розчин зберігати не більше 6 годин при кімнатній температурі і не більше 24 годин при температурі від 2°С до 8°С.

Термін придатності – 2 роки.