Азитроміцин-Астрафарм капс. 250мг №6

«Азитроміцин-Астрафарм» 250 мг, інструкція по застосуванню

«Азитроміцин» - антибіотик-макролід системної дії, застосовується для Лікування інфекційних захворювань, викликаних хвороботворними мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину. на 100% речовину) 250 мг або 500 мг. Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат. Склад оболонки капсули: желатин, титану діоксид , індигокармін (Е132). Лікарська форма. > Тверді желатинові капсули, форма циліндрична з напівсферичними кінцями. Колір корпусу та кришки синій.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

«Азитроміцин» - представник групи антибіотиків-азалідів. Має широкий спектр антибактеріальної дії. Ефективність полягає в здатності придушувати вироблення бактеріального білка мікроорганізмів.

Можливий розвиток резистентності «Азитроміцину» з боку деяких мікроорганізмів. Ці показники змінюються залежно від території. У зв'язку з цим рекомендується мати місцеву інформацію про резистентність, у тому числі при лікуванні важких інфекцій.

«Азитроміцин» виявляє антибактеріальну активність щодо аеробних грампозитивних бактерій, стрептококів груп C, F і G, аеробних грамнегативних бактерій, анаеробних бактерій (Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Staphylooc zae, Moraxella catarrhalis, Legionella pneumophila, Pasteurella multocida, Clostridium perfringens). Препарат також активний щодо Chlamydia trachomatis.

Фармакокінетика

Діюча речовина препарату швидко абсорбується із ШКТ. Після прийому внутрішньо 500 мг "Азитроміцину" максимальна концентрація діючої речовини в крові досягається через 2,5-3 години.

Показник біодоступності – приблизно 37%. Період напіввиведення компонентів – 14-72 години (залежно від інтервалу прийому). Рекомендується приймати до або після їди, оскільки прийом їжі значно впливає на фармакокінетику антибактеріального засобу.

Після перорального прийому «Азитроміцин» швидко розподіляється по всьому організму. Він проникає в органи та тканини сечостатевої системи, у дихальні шляхи, м'які тканини та шкіру. Концентрація у тканинах значно вища, ніж у крові.Цей факт обумовлений низькою здатністю діючої речовини зв'язуватись із білками крові (12–52%).

Азітроміцин накопичується у фагоцитах, які транспортують його в осередки інфекції та запалення, де вони поступово вивільняються в процесі фагоцитозу. У вогнищі запалення препарат зберігає бактерицидну ефективність протягом 5-7 днів після останньої дози.

Метаболізм азитроміцину відбувається у печінці. З організму виводиться переважно з жовчю у незмінному вигляді та незначно – із сечею. Період виведення – 72 години.

При помірному чи легкому ступені ниркової або печінкової недостатності «Азитроміцин» зберігає фармакокінетичні властивості. У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю змінюються показники площі під кривою «концентрація – час», а також максимальна концентрація діючої речовини та плазмовий кліренс.

У хворих з печінковою недостатністю легкого та помірного ступеня тяжкості може спостерігатися збільшення кліренсу азитроміцину в сечі.

Для пацієнтів похилого віку корекція дози лікарського засобу не потрібна.

Показання

Капсули «Азитроміцин-Астрафарм» показані при інфекціях, спричинених мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину:

• інфекції верхніх дихальних шляхів (бактеріальний фарингіт, тонзиліт, синусит, середній отит);
• інфекції нижніх дихальних шляхів (бактеріальний бронхіт та загострення хронічного бронхіту, негоспитальна пневмонія);
• інфекції шкіри та м'яких тканин: хронічна мігруюча еритема (I стадія хвороби Лайма), бешиха, імпетиго, вторинна піодермія;
• генітальні інфекції: неускладнений та ускладнений уретрит/цервіцит, спричинений Chlamydia trachomatis.

Протипоказання

Підвищена чутливість до азитроміцину або інших макролідних та кетолідних антибіотиків та допоміжних речовин препарату. Через теоретичну можливість ерготизму його не слід призначати одночасно з похідними ріжків. Пацієнтам із вираженою брадикардією, тяжкою серцевою недостатністю, аритмією «Азитроміцин-Астрафарм» протипоказаний.

Особливості застосування

При прийомі макролідних антибіотиків, у тому числі «Азитроміцину», можливий прояв серйозних алергічних реакцій, хоча такий ризик незначний. Відзначалися поодинокі випадки розвитку анафілаксії та ангіоневротичного набряку з летальним кінцем. Деякі алергічні реакції вимагають більш тривалого спостереження та лікування, оскільки спостерігалися рецидивні симптоми.

Препарат здебільшого виводиться з організму через печінку з жовчю, тому пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки антибіотик призначають з обережністю.При прийомі ліків відзначалися випадки розвитку фульмінантного гепатиту, який становить небезпеку для життя, а також повідомлялося про випадки печінкової недостатності. При появі симптомів та ознак порушення функції печінки пацієнту потрібне ретельне обстеження. Якщо підтвердиться порушення функції печінки і натомість застосування «Азитроміцину», то прийом цього антибіотика слід припинити.

У пацієнтів зі зниженою швидкістю фільтрації (менше 10 мл за хвилину) відзначається збільшення системної експозиції азитроміцину на 33%.

Антибіотики-макроліди можуть викликати подовження серцевої реполяризації та інтервалу QT. Крім того, підвищується ризик розвитку серцевої аритмії, тріпотіння та мерехтіння шлуночків. При прийомі препарату не можна виключати подібний ефект. Тому пацієнтам із такими порушеннями «Азитроміцин» призначають з обережністю.

Обережність потрібна також пацієнтам, які в період передбачуваного лікування антибіотиками отримують антиаритмічні препарати («Зінедін