Насіння льону темне 1 кг

Льон — однорічна рослина родини льонових.

Одна з найстаріших та найпоширеніших сільськогосподарських технічних культур світу, також широко відома як лікарська рослина. Окремі сорти цього виду об'єднують під назвою льон-кучерявець або льон-кудрявець.

Батьківщина льону — Кавказький регіон, Іран, Ірак, Східне Середземномор'я. Ще в античні часи з Середземномор'я ця рослина поширилась по всій Європі, а потім з європейськими колоністами потрапила до Північної Америки. Зараз льон-довгунець вирощують у всіх помірних областях Європи, Азії, Північної Америки, а також у Північній Африці. Для України льон — традиційна луб'яна технічна культура.

Ця рослина була відома людям ще з кам'яної доби: її залишки знайдені в найдавніших пальових будівлях на швейцарських озерах; лляні тканини носили в Ассирії та Вавилонії; у гробницях єгипетських пірамід мумії забинтовані лляним полотном.

Льон в Україні використовується здавна, особливо на Поліссі. Обробляли льон на пряжу, ткали полотно та шили з нього сорочки.

Насіння льону — цінна лікарська сировина. Його збирають після повного достигання та сушать на сонці за температури < 45°С. Зберігають в темному, провітрюваному сухому місці. Допустима вологість — < 13 %.

Насіння містить слизові речовини (близько 12 %), пектин, жирну олію (30—40 %), складену з гліцеридів ліноловатої (35—40 %), ліноленової (25—35 %), олеїнової (15—20 %), пальмітинової та стеаринової кислот, ціаногеновий глікозид лінамарин (1,5 %), ензим лінамаразу, протеїни ( < 20—25 %), цукри, каротин тощо.

Насіння має лаксативну (очисну), муцилагінозну (розріджує секрети) і протизапальну дію. Радять його при запорах — збільшує об'єм калової маси і в такий спосіб діє очисно при атонії товстих кишок і ожирінні. Екстракт насіння льону, вжитий внутрішньо, вкриває тонким шаром слизову оболонку стравоходу, шлунка і кишківника, застерігаючи їх від подразнення. Це особливо важливо при виразці шлунка, що супроводжується гіперсекрецією. Якщо до того слизового покриву від насіння льону додати відвар цілющих трав, то це затримає на тривалий час пошкодження слизової оболонки, від чого скоротиться оздоровчий період.

Витяжки з насіння — холодні і теплі — корисні при запальних захворюваннях дихальних шляхів (сухий кашель, катар бронхів), захворюванні сечових шляхів (запалення і камені в сечовому міхурі й нирках). Зовнішньо прикладають при опіках, запаленні слизової оболонки і шкіри, набряках, фурункулах (кашка). Із лляної олії виділяють лінетол, який містить велику кількість ненасичених жирних кислот — олеїнову, лінолову, ліноленову, що знижують рівень холестерину в крові і є добрим засобом для лікування атеросклерозу.

У народній медицині насіння льону вживається і при гіперациді, хрипкому голосі, запаленні простати, каменях у жовчному міхурі, діабеті та ін.

Лляна олія є одним з найстаріших продуктів і має високий вміст омега-3-ліноленової кислоти, яку все більше застосовують як цінну харчову добавку.